Середа, 18.09.2019, 11:02
Старокостянтинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №8
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Шкільне життя [153]
Новини освіти [13]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Логін:
Пароль:
 Маршрут 2

Маршрут 2. Екскурсія по місту.


Добрий день, шановні гості!

Із славною історією міста
Ми хочем познайомити всіх вас.
Секретів його музика барвиста
Хай зачарує кожного у раз.

Ім’я його дзвенить із віку в вік.
Вісімсотлітній ювілей святкуємо в цей рік.

Це древній Кобуд,
Княжий Костянтинів,
Та вічно юний Старокостянтинів.

Минуле наше вічне,
сучасне і майбутнє
на перехресті трьох річок зустрілось.
Так , славне місто народилось.

Найдавнішими згадками про перші поселення на берегах повноводного Случа, тихої Ікопоті та джерельної Шахівки є трипільська ритуальна чаша, якій 7 тис. років, скіфський кухлик віком в 2 тис. років, тисячолітній наконечник стріли руського воїна.

Наш Старокостянтинів,
ти місто воїнів,
творців, трудівників.
Історії шляхів твоїх великих
Змагаються з Подільським Кам’янцем.

Тут руські воїни ходили
За Болохівських владарів,
Козаки татарву гонили
Тим чорним шляхом до степів.

І ми сьогодні гордо кажем,
Що древнє місто бережем,
руками власними майбутнє
його велике ми несем.

 
Подивіться навколо і ви побачите зовсім не старе місто, а нові гарні будови. Це Болгарське містечко. Воно збудоване в 1991 році. І в ньому поселилися воїни радянської армії, яких було виведено з Німеччини. Будували його болгарські робітники, тому містечко - Болгарське. Тут розташована гарна школа - гімназія, два дитячих садочки, торговий центр, центр культури і дозвілля. Саме тут знаходиться офіс нашого управління освіти, а в ньому кабінет Надії Михайлівни Щербань.

Місто - воїн. Воно залишило свій слід не лише в історичних документах, а й в реальних артефактах. Зверніть увагу на будови, що наліво від нас. Це військове містечко Жовтневе. Тепер воно стає цивільним. Ще недавно приміщення військового профілакторію було передане місту і коштом фонду соціальних інвестицій переобладнано під центр громади, де розташувались служба для молоді, соціальні служби. Ми частенько буваємо тут, беручи участь в конкурсах, тренінгах, цікавих заходах.

У Старокостянтинові віками
Традиції військових бережуть,
Тут військо козаків брело стежками,
І царськії драгути стережуть

Прадавні легендарні сили,
А ми, продовжуючи їх снагу,
Поважно бережем могили
І славу їхню золоту.

Військові доблесті та честі
Століттями у нас живуть,
Та ім’я «воя» гордовито
У Костянтинові несуть.

В глибину віків заглядає історія міста, разом з тим пильно вдивляється і в майбутнє. Тому і розбудувала вона Старокостянтинів по берегах річок, захопивши рівнинні поля, що прилягали до них. Колись давно на околиці міста було кладовище, та місто його поглинуло, вдихнуло в нього життя, і воно ожило.

Тепер воно стало парком, а на іншій його частині зведено коштом міської скарбниці і коштом жителів пам'ятник жертвам Голодомору 1933року. Це висока ротонда із фігурою Божої Матері. Вона тримає лавровий вінок в руках, як символ вічності, невмирущості людської пам’яті. Пам'ятник відкрито 21 листопада 2008 року. В його спорудженні і відкритті брали участь і ми.

Наша липова алея
Мерехтить рядочками,
Це у МАН ми порахуєм
У ній всі листочки.
Меморіал слави. Це місце святе для нас. Меморіал споруджено в 1974 році і на його відкритті був почесний житель міста льотчик - космонавт Герой Радянського Союзу визволитель міста Георгій Береговий. На могильних плитах викарбовано імена воїнів, що загинули, визволяючи місто.
На честь ювілею хрещення Русі тут зведено капличку Георгія Переможця. Автором проекту стала Алла Доманська - архітектор міста.
А напроти біліє своїми мурами католицький собор Івана Хрестителя. Він збудований в 1755 році коштом князя Станіслава Любомирського. При ньому діяла католицька школа, лікарня для бідних, богодільня. Костел має оригінальну забудову. Його архітектором був італієць Паоло Фонтані, який щомісяця отримував 100 злотих зарплатні.
Якщо пильно подивитись вглиб віків, то на горизонті наша уява вимальовує силует Львівської брами, спорудженої в 16 столітті. Вона служила в'їздними воротами до міста з західного боку. Тепер на її місці знаходиться міська рада, яка також стоїть насторожі покою та благополуччя наших городян. А очолює міську раду сьогодні Микола Степанович Мельничук.

Зупинка
Воротарю, воротарчику,
Відчини ворітонька!
А хто воріт кличе?
Княгиня із гостями!
А що за дар везуть,
Трактати наукові , методики різні!
А цього нам мало!
А ви про місто наше що знаєте,
Які знання маєте?
Щоб проїхати Львівську браму потрібно було обов'язково сплатити мито. В давнину його платила по 1000 злотих щороку. Це було багато. Бо Старокостянтинів було дев'ятим по величині містом Волинь, яке заснував великий князь Костянтин Острозький

І ви мито нам сплатіть
та про місто розкажіть.
Скільки років його будували?
Які назви воно мало?
А хто його заснував?
Князем якої зелі люд його звав?

Отже ми в межах старого міста. Воно зберегло для нас перлини будівельного мистецтва, пам'ять про давні часи і спонукає творити його історію сьогодні. Вулиця, по якій ми рухаємося, була колись Львівською, потім Олександрівською, Леніна, тепер це вулиця князя Острозького.

Пам'ятає вона, як в цьому будинку зупинявся Тарас Шевченко, подорожуючи з Кам'янця-Подільського до Кременця в 1846 році, а в 1818 році вулиця була вистелена червоним сукном і засипана цукром. Так княгиня Ржевуська зустрічала імператора Олександра першого. Він бенкетував в місті тиждень.

Із під Пилявець до Львова вулицею вигарцьовували козацькі коні, норовлячи знищити польське військо, а на їх чолі їхав сам Богдан Хмельницький з побратимом Максимом Кривоносом.

В 1919 тут приймав парад військ Української республіки Симон Петлюра. А в приміщені школи №8 навчався народний артист України Микола Гнатюк.
І оборонна вежа величаво Над містом нашим височить, Могуть віків і нашу славу Вона крилом своїм хранить

Місто здавна славилось демократичними традиціями. В 1561 році тут запроваджено магдебурзьке право. Була в місті і ратуша з Зегаревою вежею та годинником на її вершині. В пам'ять про ті часи в місті споруджено пам'ятний знак. Автором його є Віктор Кошуба.
Кобуд і Ікопоть.
Ви чуєте як перегукуються ці слова.
Вони єдині.
Це спільне місто і ріка.

А он знову виростає в нашій уяві споруда Старицької вежі. Ми залишаємо старе місто. Тепер ми на Новому місті. Це поселення заснував також Костянтин Острозький. Воно виникло в 16 столітті. На його околицях князь поселив вірних йому татар. Так виникла Татарська вулиця. А на околиці міста і до сьогодні збереглось татарське кладовище. В цьому міському передмісті мешкали ремісники, торгівці, власники фільварків. Мали вони свою церкву, свою торговицю і навіть свою школу. Тепер вона називається загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №З
Велике місто Старокостянтинів,
Салют тобі прекрасний дивосвіт,
І древній Кобуд, князів Костянтинів,
Ти вічно молодий,
Тобі ми шлем привіт.
Дякуємо за увагу

Copyright MyCorp © 2019
Годинник
Погода
Пошук
Газета "Колосочок"

Журнал "Колосок"
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Який напрям навчання тобі до вподоби
Всього відповідей: 204
Архів записів
Друзі сайту
Сайт управління освіти
ЗОШ №1
Ліцей
ЗОШ №3
ЗОШ №4
ЗОШ №5
ЗОШ №6
ЗОШ №7
Гімназія
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz